Второе послание апостола ПетраГлава 3 |
|
1 |
|
2 чтобы не забывали вы слов, сказанных некогда святыми пророками, и заповедь Господа и Спасителя, которую передали вам апостолы ваши. |
|
3 |
|
4 Будут говорить они: «Иисус обещал вернуться. Где же Он? С тех пор, как умерли отцы, всё осталось по-прежнему в мире, как было от сотворения его». |
|
5 В угоду себе они забывают, что словом Своим издревле Бог сотворил небеса, Он же и землю образовал из воды и водою. |
|
6 Водою же по слову Божьему тогдашний мир и был погублен во дни потопа. |
|
7 А нынешние небо и земля, тем же словом до поры сохраняемые, огню предназначены, коему преданы будут в День Суда, в день гибели нечестивцев. |
|
8 |
|
9 Не медлит Господь с исполнением обещанного, хотя и говорят иные о промедлении. Он очень терпелив к вам и хочет, чтобы никто не погиб, но все покаялись. |
|
10 |
|
11 |
|
12 в ожидании и стремлении приблизить наступление Дня Божия, когда рухнут пылающие небеса и расплавятся раскаленные стихии! |
|
13 Но мы ожидаем, что явятся, как обещал Сам Христос, новое небо и новая земля — праведности обитель. |
|
14 |
|
15 И помните, что во спасение ваше долготерпелив Господь. Об этом и писал вам Павел, возлюбленный брат наш, по мудрости, дарованной ему свыше. |
|
16 Он во всех своих посланиях пишет об этом. Это не всегда легко понять, и иные невежды и люди, нетвердые в вере, даже извращают — себе на погибель — как написанное Павлом, так и другие Писания. |
|
17 |
|
18 Возрастайте, напротив, в благодати и познании Господа нашего и Спасителя Иисуса Христа. Ему же и ныне, и в День Его слава! [Аминь.] |
2-е ПетраРозділ 3 |
|
1 |
|
2 щоб ви пам'ятали слова́, що святі пророки давніше звістили їх вам, і заповідь Господа й Спасителя, що оде́ржали через ваших апо́столів. |
|
3 Насампере́д знайте оце, що в останні дні при́йдуть із на́смішками глузії́, що ходитимуть за своїми пожадливостями, |
|
4 та й скажуть: „Де обі́тниця Його прихо́ду? Бо від того ча́су, як позасинали наші батьки, усе залиша́ється так від поча́тку творі́ння“. |
|
5 Бо сховане від тих, хто хоче цього, що небо було напоча́тку, а земля із води та водою скла́дена словом Божим, |
|
6 тому́ тодішній світ, водою пото́плений, згинув. |
|
7 А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей. |
|
8 Нехай же одне це не буде заховане від вас, улю́блені, що в Господа один день — немов тисяча ро́ків, а тисяча ро́ків — немов один день! |
|
9 Не ба́риться Госпо́дь із обі́тницею, як деякі вважають це барі́нням, але вам довготе́рпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі наверну́лися до каяття́. |
|
10 День же Господній прибу́де, як злодій вночі, коли з гу́ркотом небо мине, а стихі́ї, розпе́чені, ру́нуть, а земля та діла, що на ній, погорять. |
|
11 А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви, |
|
12 що чекаєте й прагнете скорого прихо́ду Божого дня, в якім небо, палючися, зникне, а розпа́лені стихії розтопляться? |
|
13 Але за Його обі́тницею ми чекаємо неба ново́го й ново́ї землі, що праведність на них пробуває. |
|
14 Тож, улю́блені, чека́ючи цього, попильнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі. |
|
15 А довготерпіння Господа нашого вважайте за спасі́ння, як і улю́блений брат наш Павло написав був до вас за даною йому мудрістю, |
|
16 як і по всіх посла́ннях, що в них він говорить про це. У них є дещо тя́жко зрозуміле, що не́уки та незміцнені перекручують, як і інші Писа́ння, на власну загибіль свою́. |
|
17 Тож ви, улю́блені, знаючи це напере́д, стережіться, щоб не були ви зве́дені блу́дом безбожних і не відпали від свого вґрунтува́ння, |
|
18 але щоб зростали в благода́ті й пізна́нні Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. Йому слава і тепер, і дня вічного! Амі́нь. |
Второе послание апостола ПетраГлава 3 |
2-е ПетраРозділ 3 |
|
1 |
1 |
|
2 чтобы не забывали вы слов, сказанных некогда святыми пророками, и заповедь Господа и Спасителя, которую передали вам апостолы ваши. |
2 щоб ви пам'ятали слова́, що святі пророки давніше звістили їх вам, і заповідь Господа й Спасителя, що оде́ржали через ваших апо́столів. |
|
3 |
3 Насампере́д знайте оце, що в останні дні при́йдуть із на́смішками глузії́, що ходитимуть за своїми пожадливостями, |
|
4 Будут говорить они: «Иисус обещал вернуться. Где же Он? С тех пор, как умерли отцы, всё осталось по-прежнему в мире, как было от сотворения его». |
4 та й скажуть: „Де обі́тниця Його прихо́ду? Бо від того ча́су, як позасинали наші батьки, усе залиша́ється так від поча́тку творі́ння“. |
|
5 В угоду себе они забывают, что словом Своим издревле Бог сотворил небеса, Он же и землю образовал из воды и водою. |
5 Бо сховане від тих, хто хоче цього, що небо було напоча́тку, а земля із води та водою скла́дена словом Божим, |
|
6 Водою же по слову Божьему тогдашний мир и был погублен во дни потопа. |
6 тому́ тодішній світ, водою пото́плений, згинув. |
|
7 А нынешние небо и земля, тем же словом до поры сохраняемые, огню предназначены, коему преданы будут в День Суда, в день гибели нечестивцев. |
7 А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей. |
|
8 |
8 Нехай же одне це не буде заховане від вас, улю́блені, що в Господа один день — немов тисяча ро́ків, а тисяча ро́ків — немов один день! |
|
9 Не медлит Господь с исполнением обещанного, хотя и говорят иные о промедлении. Он очень терпелив к вам и хочет, чтобы никто не погиб, но все покаялись. |
9 Не ба́риться Госпо́дь із обі́тницею, як деякі вважають це барі́нням, але вам довготе́рпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі наверну́лися до каяття́. |
|
10 |
10 День же Господній прибу́де, як злодій вночі, коли з гу́ркотом небо мине, а стихі́ї, розпе́чені, ру́нуть, а земля та діла, що на ній, погорять. |
|
11 |
11 А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви, |
|
12 в ожидании и стремлении приблизить наступление Дня Божия, когда рухнут пылающие небеса и расплавятся раскаленные стихии! |
12 що чекаєте й прагнете скорого прихо́ду Божого дня, в якім небо, палючися, зникне, а розпа́лені стихії розтопляться? |
|
13 Но мы ожидаем, что явятся, как обещал Сам Христос, новое небо и новая земля — праведности обитель. |
13 Але за Його обі́тницею ми чекаємо неба ново́го й ново́ї землі, що праведність на них пробуває. |
|
14 |
14 Тож, улю́блені, чека́ючи цього, попильнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі. |
|
15 И помните, что во спасение ваше долготерпелив Господь. Об этом и писал вам Павел, возлюбленный брат наш, по мудрости, дарованной ему свыше. |
15 А довготерпіння Господа нашого вважайте за спасі́ння, як і улю́блений брат наш Павло написав був до вас за даною йому мудрістю, |
|
16 Он во всех своих посланиях пишет об этом. Это не всегда легко понять, и иные невежды и люди, нетвердые в вере, даже извращают — себе на погибель — как написанное Павлом, так и другие Писания. |
16 як і по всіх посла́ннях, що в них він говорить про це. У них є дещо тя́жко зрозуміле, що не́уки та незміцнені перекручують, як і інші Писа́ння, на власну загибіль свою́. |
|
17 |
17 Тож ви, улю́блені, знаючи це напере́д, стережіться, щоб не були ви зве́дені блу́дом безбожних і не відпали від свого вґрунтува́ння, |
|
18 Возрастайте, напротив, в благодати и познании Господа нашего и Спасителя Иисуса Христа. Ему же и ныне, и в День Его слава! [Аминь.] |
18 але щоб зростали в благода́ті й пізна́нні Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. Йому слава і тепер, і дня вічного! Амі́нь. |